Студія Rebellion, мабуть, не хотіла вчетверте використовувати підзаголовок Nazi Zombie Army, але і зомбі-тематику так просто полишити не могла. Тож замість того, щоб розробляти наступну частину кооперативного винищувача нацистів (до слова, напрочуд успішного), вони вирішили піти у нові, незвідані краї. В прямому сенсі.

Так і з’явилася Strange Brigade — на перший погляд, типова кооперативна стрілянка, ноги якої ростуть із Nazi Zombie Army. Втім, це жодним чином не той же товар під новою обгорткою. По завершенні кількох місій нарешті починаєш розуміти, які саме ґеймплейні елементи розробники постаралися змінити, а до чого просто вирішили не лізти. Та чи пішли ці зміни на користь випробуваній формулі? Читайте далі, та й дізнаєтеся.

Мумія: Пре-сиквел

Strange Brigade — це неприхована стилізація під оці всі класичні фільми категорії “Б”. Зав’язка гри проста: в альтернативних 1930-х роках на службі британського уряду був елітний загін пригодників (аж чотирьох!), призначений для боротьби з різним чортовинням. І тепер їм належить вирушити в Африку та спинити демонічну королеву, дух якої вивільнився і от-от чекає повного відновлення своєї сили, щоби знову захопити не лише Африку, а й увесь світ.

От приблизно такий брифінг ви чутимете на початку кожної місії. А потім ще й піде неодмінна кат-сцена на дирижаблі, стилізована під старі чорно-білі телешоу минулого століття. Не менш колоритною є і команда наших пригодників. Стрілець на службі її величності Френк — це родич Карла Ферберна, героя серії Sniper Elite від тих же розробників. Слюсарка Ґрейсі — реверанс у бік клепальниці Розі. Налангу — ходячий “квиточок толерантності”, тобто темношкіра жінка з етнічних меншин, а археолог Квінсі — просто найкорисніший персонаж… Але про це дещо згодом.

І як це часто буває в іграх такого штибу, весь смак персонажів полягає у їхніх фразах та промовистих описах у щоденнику. Втім, вся четвірка разом узята блідне перед оповідачем, якого можна вважати повноцінним п’ятим персонажем. Голос за кадром чудово відтворює атмосферу серіалів бородатих часів, забиває паузи у кат-сценах, коментує перебіг кожного завдання, підказує у моменти “затупів”, жартує, а найбільше розганяється, коли щось іде не за планом. А таких епізодів, повірте, немало. Спробуйте лише роздратувати оповідача, і отримаєте не лише ачівку, але й порцію в’їдливих зауважень. Справді, персонажі зібралися, щоб світ рятувати, чи дурня клеїти?

Свобода в коридорних межах

За замовчуванням кожен із четвірки має свій стартовий набір основної-другорядної зброї та рунічне спецуміння, проте насправді обмежень у виборі зброї нема — хапайте те, чим зручніше стріляється. Власне, як і в Payday 2, зброя тут одна на всіх героїв, і якщо ви поліпшили певну пукалку за допомогою реліквій, то вона краще стрілятиме в руках як Шаманки, так і Солдата. Стосовно рун уже є нюанси: новознайдені спецуміння можна вільно перевішувати на всіх персонажів, але стартова, унікальна руна кожного “бригадира” (чи “бригадирки”) доступна лише йому одному.

І тут саме час повернутися до фрази про те, що Археолог — найкорисніший персонаж. Чому? Тому що в нього єдиного серед всієї четверки є справжня ігроладна особливість, яка в певному розумінні робить його імбою в Strange Brigade. Археолог єдиний може відчиняти приховані завали за допомогою древньої магії без використання основної здібності, а також отримує бонусні кошти за кожну знайдену реліквію. Жоден інший персонаж нічим подібних похизуватися не може. Отже, якщо вам необхідно пофармити у грі, ви з друзями просто можете взяти кількох Археологів (так, на відміну від L4D чи Payday 2, розробникам тут було класти на унікальність кожного персонажа у партії). Золотих гір не буде, проте приріст бонусних монет обіцяємо.

Власне, в цьому і полягає суть кожної місії в Strange Brigade — ми планомірно просуваємося з точки А в точку Б, винищуємо ворогів, заробляючи золото, розгадуємо головоломки, відкриваючи шлях у потаємні закутки мапи (так, що приємно, загадки перекривають шлях як до кінця рівня, так і до “глухих” відгалужень — заздалегідь і не втямиш, куди слід іти) та збираємо рандомно розкидані колекційні предмети: сторінки зі щоденника, статуетки кицьок, артефакти тощо. А щоби вас не діймали позіхи вже на третій місії, то розробники регулярно підкидають нові типи як ворогів, так і загадок.

Якщо у Nazi Zombie Army було важко придумати щось нове, окрім нацистів (самі розумієте чому), то в Strange Brigade з цим все набагато простіше. По рівнях бігають різні єгипетські скелети, зомбі, бикоголові чудовиська, велетенські скорпіони, а десь на середині проходження до них долучаються ще й пірати. Стосовно додаткових можливостей, то тут усе теж по підручнику: є броньовані вороги зі щитами, є і далекобійні паскуди, і погань, яка атакує певну зону, і звісно ж, вороги, які цвіркають та бризкають кислотою.

І от коли на вас зусібіч вилітає десяток-другий африканських вурдалаків, то Strange Brigade оголює найбільшу свою проблему — у кооперативному шутері від третьої особи ваш персонаж не може стріляти від стегна! Ні, паничу, треба прицілитися, що суттєво зменшує і вашу мобільність, і поле зору. Якщо саме таким способом розробники хотіли спонукати гравців до співпраці (а не специфічними ворогами чи бойовими ситуаціями), то це вкрай безглуздо. Власне, так само безглуздо, як і окремий збір золота та колекційних предметів для кожного гравця. На щастя, на легкій та середній складності вороги не становлять аж такої загрози, тому вчасні перекати та застосування хитромудрих пасток, яких не бракує на кожній “арені”, не дадуть вам вмерти від сумнівних дизайнерських рішень. Але от від марнування часу, поки всі з вашої команди пробіжаться по всіх розташуваннях колекційок — аж ніяк.

Коли ти наодинці…

Важко собі уявити, як Strange Brigade проходить одна людина. А все тому, що Rebellion не подбала про ботів — їх гра не має від слова “зовсім”. Звісно, з головоломками вони би вам навряд чи допомогли, але от відволікати на себе ворогів би могли, а так для бідолашного соло-гравця кількість рутини та зайвих побігеньок зростатиме в рази. Ситуацію частково рятує те, що Strange Brigade адаптує всі головоломки та складність сутичок під кількість гравців.

Ну і ось ми наблизилися до останнього і чи не найважливішого пункту для кооперативного шутера — реграбельності. І з нею просто біда. Щоби здобути всю зброю, руни та реліквії двох проходжень вистачить (а старанна четвірка впорається і за одне. Є ще цілком тиражні режими “Орда” та “Полювання за очками”, але от мотиватора їх проходити — жодного. Ні тобі системи прогресії, ні якогось додаткового контенту. Так, у кооперативному шутері 2018 року.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що Strange Brigade — це не нова обгортка для Nazi Zombie Army, як можна було подумати спочатку. Занадто багато змін, які добряче відрізняють нову гру Rebellion від її попередніх проектів. Так, стрільба схожа на Sniper Elite, проте ухил тепер геть не на снайперські гвинтівки. Враження псують лише окремі (хай і критичні для гри такого типу) ґеймплейні незручності та недостатня кількість контенту для тих, хто бажає чогось більшого, аніж банального відстрілу ворогів. Та вирішення останньої проблеми розробники вже знайшли. Судячи з останніх анонсів, потрібно лише чекати оновлень, в яких нам дадуть змогу пройти нові місії. І знаєте, заради цього навіть не хочеться видаляти гру.

Strange Brigade не зможе вкрасти у вас сотні годин вільного часу, проте ви щонайменше не покинете її посеред проходження. Якщо вам не хочеться платити повну ціну за гру зараз, тоді внесіть її до списку бажаного, щоби потім, коли вам з друзями під час розпродажу буде нічим зайнятися, ви могли придбати Strange Brigade.